Аліментарна диспепсія у телят часто зустрічається у дрібних господарствах з неповноцінною годівлею тільних корів, які потім приводять фізіологічно незрілий приплід зі зниженою життєздатністю і навіть випоювання від них молозива не змінює картину. У крові такого молодняку спостерігають нижчий вміст загального білка, білкових фракцій, цукру, вітаміну А, мінеральних речовин, каротину, кальцію і неорганічного фосфору.
Як врятувати телят з диспепсією?
Універсальної схеми порятунку телят з диспепсією немає - вона формується на конкретній фермі:
- пригнічення умовно-патогенної і патогенної мікрофлори,
- антитоксичні заходи,
- підтримка серцево-судинної системи і теплообміну,
- зміцнення імунітету.
Поряд з цим недопущення дегідратації є одним з домінантних заходів у кожному господарстві, як і негайна ветеринарна допомога при перших клінічних ознаках захворювання.
Чим довше годуємо корів неякісним силосом і кислим жомом, тим слабші телята народяться у другій половині зимівлі - лютому-березні.
Новонароджені телята мають схильність до швидкого зневоднення через недосконалу регуляцію водного обміну, функціонально нерозвинені нирки, гіпопротеїнемію. Тому навіть при нетривалій діареї швидко втрачають воду, а з нею і розчиненні елетроліти, при цьому зростає концентрація токсинів у крові, підвищується її в'язкість.
Теляті-нормотрофіку зі збереженим апетитом і спрагою лікувальні розчини можна призначати всередину в перервах між прийомами корму:
- фізрозчин кухонної солі на кип'яченій воді,
- сінний настій,
- відвари лікарських рослин,
- складніші електролітні розчини.
У будь-який настій слід додавати на 1 л дистильованої води:
• кальцій хлорид - 0,2 г
• 0,4 г калію хлориду,
• аскорбінова кислота - 1 г,
• 5-8,5 г солі, оскільки без неї рідина проходитиме через шлунково-кишковий тракт транзитом.
Вміст глюкози у пероральних регідраційних розчинах не повинна перевищувати 50 г/л, бо вона є живильним середовищем для умовно-патогенної мікрофлори.
Швидкий розвиток зневоднення телят
Коли теля не здатне ні їсти, ні пити, потребу організму у рідині можна забезпечити лише неодноразовими парентиральними введеннями стерильних електролітних розчинів - Рінгера-Локка, Шарабріна, Колесова.
На початку захворювання їх дія найкраще проявляється при одночасному внутрішньому і підшкірному введенні в ділянці шиї, грудної складки, під колінами. Для повільного внутрішньовенного введення використовують шприц Жане без поршня з ін'єкційною голкою. Зазвичай з 1 л розчину 200-300 мл вводять в/в, а решту - підшкірно.
Що давати теляті від проносу?
Супернапої при діареї:
- Обволікаючий - 50г насіння льону кип'ятять з 1 л води 60 хв, проціджують, дають телятам підсоленим і підігрітим до 35-38°C по 0,5 л/день.
- Поживний - в 1 л теплого чорного чаю додають білки трьох курячих яєць, 10 г солі, випоюють по 50-10 г/кг м.т.
- Вітамінізований - відвар подрібненої хвої випоюють по 25-30 мл з водою чи молоком тричі в день протягом 3-4 діб.
- Універсальний - у відвар 10 г сухихи квіток ромашки (0,5л) додають 1 ст.л. борошна з насіння льону, після кип'ятіння і охолодження вливають 2 свіжі курячі яйця, 1 г солі, 10 г цукру, за потреби додаючи сульфаніламідні ветпрепарати.
